| Адвокат, юридичні послуги в м. Київ :: Юридичні новини України :: Передача загальним судам справ про соцвиплати |
Передача загальним судам справ про соцвиплати
Передача загальним судам справ про соцвиплати
Справи про соцвиплати "змінили адресу"
Передача загальним судам справ про соцвиплати скоротить терміни розгляду справ, однак ускладнить процес доказування і спричинить додаткові витрати
Верховна Рада наділила суди загальної юрисдикції правом розгляду справ, пов'язаних із соціальними виплатами, які раніше знаходилися в компетенції адміністративних судів. Тепер судочинство даної категорії справ буде здійснювати за правилами цивільного судочинства.
10 березня набув чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", яким змінено підвідомчість справ, пов'язаних із соціальними виплатами. Прийнятий Закон можна назвати і позитивним і негативним водночас. До безперечних плюсів для позивачів можна віднести те, що терміни розгляду адмінсправ значно скорочуються, ну або принаймні чітко обумовлюються. Мінусів звичайно набагато більше: обов'язок доведення лягає на позивача, витрати, пов'язані з розгляду справи судом збільшуються і позов потрібно буде подавати за місцезнаходженням юрособи (органу, що порушив законні права та інтереси). Проте про все по порядку.
Справи про соцвиплатах "змінюють прописку"
Відразу ж потрібно сказати, що зміна підсудності не означає, що всі справи будуть автоматично переведені з адмінсудів до судів загальної юрисдикції. Адмінсуди повинні будуть завершити розгляд даної категорії справ, відкритих на підставі п.3 ч. 1 ст.18 КАСУ і знаходяться у виробництві. Однак адміністративні справи, апеляційні та касаційні скарги або подання, подані до набрання чинності Закону, за якими не відкрито провадження, будуть передані адмінсудами до відповідних судів загальної юрисдикції. Про факт передачі справ, а також про суд, який розглядатиме справу передане, адмінсуди повинні будуть поінформувати зацікавлених осіб у справі, надіславши відповідне повідомлення.
Як вже зазначалося вище, позовні заяви, пов'язані зі здійсненням соціальних виплат, до яких згідно із Законом відносяться пенсії, виплати непрацездатним, виплати за загальнообов'язковим соціальним страхуванням, соціальні послуги, допомога, захист, пільги, майно, пайки або грошова компенсація замість них,потрібно подавати в суд загальної юрисдикції за місцезнаходженням відповідача (ст.109 ЦПК).
Обов'язок доказування "змінює адресата"
Вибудовуючи свою захист потрібно пам'ятати, що відповідно до нового Закону обов'язок доведення лягає на позивача. Юрист АК "Коннов і Созановський" Андрій Никоненко вважає, що обов'язок доказування, покладений на позивача, є істотним мінусом прийнятого Закону. Зокрема він відзначив наступне: "Основним аргументом проти зазначеного Закону в процесі його прийняття та розгляду, явівшімся підставою для накладення Президентом вето на нього, була специфіка адміністративного судочинства, спрямованого на надання більших прав позивачеві і суду.Відповідно до ст. 72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язки щодо доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача.Така норма надає більше можливостей позивачеві, яка не є кваліфікованим юристом, захищати самостійно свої права в суді ".
Таким чином, подаючи позов потрібно вже відразу подбати і про доказовій базі та продумати які документи потрібно витребувати у відповідача або третіх осіб для того, щоб відстояти свої законні інтереси. Що стосується безпосередньо самого порядку витребування доказів, то в цивільному процесі він теж значно відрізняється від адміністративного, і, на жаль, не на користь позивача. Порівнюючи два порядки (адміністративний і цивільний) Андрій Никоненко запевнив, що в цивільному процесі він набагато складніше, оскільки на суд не покладено обов'язок сприяти у доведенні (хоча зазвичай суди звичайно ж сприяють у цьому питанні): "Згідно зі ст.71 КАСУ особа, яка бере участь у справі, може вказати, де можуть знаходитися докази, і суд вигубить докази. ГПК ж прямо не вказує на обов'язок суду сприяти в доведенні, тому сторона у справі зобов'язана звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів або про забезпечення доказів. На практиці зазвичай немає істотної різниці у витребуванні доказів, і більшість суддів сприяють сторонам у процесі в подачі відповідних клопотань ".
Якщо говорити про доведенні, то з точки зору КАСУ воно є більш лояльним у порівнянні з ЦПК. Юрист Адвокатського об'єднання "Актіо" Тетяна Глущенко звернула увагу на зміну доказової складовою процесу: "У цивільному судочинстві передбачено, що пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників мають доказове значення лише тоді,коли такі особи допитані як свідки. У той же час частина перша статті 76 КАСУ надає право таким особам дати пояснення про відомі їм обставини за правилами допиту свідків з метою посилення довіри до цих пояснень, адже вони даються під присягою і загрозою кримінальної відповідальності за дачу неправдивих свідчень ".
У той же час пані Глущенко акцентувала увагу на тому, що позовна виробництво в цивільному процесі грунтується на принципі змагальності, а по сему суд загальної юрисдикції, на відміну від адмінсуду, позбавлений права за власною ініціативою збирати докази,а по сему про доказовій базі повинен піклуватися позивач: "Суд досліджує лише докази, подані учасниками процесу, або зібрані з їх ініціативи. У свою чергу, при здійсненні адмінсудочинства суд може за власною ініціативою збирати необхідні для вирішення справи докази, зокрема витребувати їх. Окремо слід зазначити і той факт, що в адміністративному судочинстві діє "презумпція винності" суб'єкта владних повноважень і тягар доказування покладається на суб'єкта владних повноважень. З набранням чинності цим Законом громадяни, які звернуться до суду з вищевказаних питань, будуть змушені нарівні із суб'єктом владних повноважень доводити наявність або відсутність обставин, що підтверджують їхні вимоги ".
Платити за розгляд справи доведеться більше
Що стосується витрат, пов'язаних з розглядом справи. "У зв'язку зі зміною підсудності, громадянам доведеться нести додаткові витрати, пов'язані з розглядом справи", - зазначає Тетяна Глущенко, - "І в цивільному, і в адміністративному судочинстві судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У цивільному процесі є додаткова складова витрат, пов'язаних з розгляд справи - це витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розмір яких визначається постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258. На сьогоднішній день, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення з даної категорії справ становить 37,00 грн ".
У той же час позитивним моментом прийнятого Закону можна назвати те, що він дозволить повною мірою реалізувати принцип доступності правосуддя, оскільки територіальна віддаленість суду апеляційної інстанції буде обмежуватися рамками обласного центру за місцем проживання зацікавленої особи. "Однією з гарантій права громадян на отримання судового захисту чинним законодавством України передбачений принцип доступності правосуддя, який включає в себе і територіальну наближеність суду до особи. Так, частиною 3 ст.3 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи. Однак щодо апеляційних адміністративних судів такий принцип доступності правосуддя не реалізується повною мірою, оскільки їх компетенція поширюється на територію кількох областей. Це призводить до того, що найменш соціально захищені громадяни змушені долати значну відстань для того, щоб захистити свої соціальні права і реалізувати процесуальне право на апеляційне оскарження рішень судів першої інстанції ", вважає пані Глущенко." Недоукомплектованість суддівського корпусу, відсутність єдиної чітко сформованої судової практики щодо розгляду апеляційними адміністративними судами справ про соціальні виплати, брак досвіду щодо розгляду таких справ і різке збільшення числа останніх, призводить до безкінечного затягування вирішення справ по суті, і як наслідок - до порушення прав громадян на розгляд справ протягом розумного строку "- підсумувала Тетяна Глущенко.
Таким чином, підсумувавши все вищесказане можна зробити наступні висновки: Закон дає можливість реалізувати принцип доступності правосуддя і розглядати справи в розумні терміни, однак у той же час ускладнює доказову базу і передбачає додаткові витрати при розгляді справи.
Передача общим судам дел о соцвыплатах - джерело новини.
